ѕ—»’ќЋќ√»„≈— јя «јў»“ј ¬ „–≈«¬џ„ј…Ќџ’ —»“”ј÷»я’.

 

ѕ—»’ќЋќ√≤„Ќ»… «ј’»—“ ¬ Ќјƒ«¬»„ј…Ќ»’ —»“”ј÷≤я’.

 

–озов ¬.». јдаптивные способности человека в услови¤х травматического стресса: обзор современных исследований ученых —Ўј // —оциальна¤ психологи¤, 2006. Ц є3 (17). Ц —.108-120.

 

—о статьей можно ознакомитьс¤ на сайте журнала по ссылке: http://www.politik.org.ua/vid/mag.php3?m=6

 

јдаптивн≥ зд≥бност≥ людини в умовах травматичного стресу:

огл¤д сучасних досл≥джень вчених —Ўј

¬≥тал≥й –озов,
кандидат психолог≥чних наук,

 

—таттю присв¤чено огл¤ду сучасних американських досл≥джень з проблеми адаптивних зд≥бностей людини в умовах травматичного стресу. –озгл¤даютьс¤ теоретичн≥ та прикладн≥ аспекти проблеми. ќсоблива увага прид≥л¤Їтьс¤ розвитку адаптивних зд≥бностей людини в складних умовах житт¤ й д≥¤льност≥.

 

†††††††††† ¬≥йни, терористичн≥ акти, захопленн¤ заручник≥в, насильство, стих≥йн≥ лиха ≥ технолог≥чн≥ катастрофи актуал≥зували необх≥дн≥сть досл≥джень з проблеми адаптивних зд≥бностей людини в умовах травматичного стресу.

††††† —учасн≥ досл≥дженн¤ американськоњ асоц≥ац≥њ психолог≥в св≥дчать про те, що близько 80 % дорослого населенн¤ —Ўј п≥ддавалос¤ впливу травматичного стресу.

†††† “равматичний стрес виникаЇ у учасник≥в бойових д≥й, пол≥цейських, пожежник≥в та жертв пожеж. ∆ертв посух, газових отруЇнь, землетрус≥в, ураган≥в, повеней, авар≥й, насильницьких злочин≥в. “равматичний стрес може виникати в результат≥ нанесенн¤ Уморальноњ шкодиФ. ƒо травматичного стресу призвод¤ть катуванн¤, голод, б≥дн≥сть, неспод≥вана ваг≥тн≥сть, с≥мейний стрес, стар≥нн¤, б≥ль, нестерпна жара чи холод, статус б≥женц¤, важка хвороба чи ≥нформац≥¤ про невил≥ковну хворобу, смерть чи хвороба близьких, утрата житла й майна, Уневидимий стресФ рад≥ац≥йноњ загрози чи бактер≥олог≥чного зараженн¤тощо.

†††† ƒосл≥дженн¤ показують, що в 1/5 частини ос≥б, що пережили травматичн≥ ситуац≥њ, виникаЇ посттравматичний стресовий розлад (ѕ“—–). „етверта ж частина людей усп≥шно адаптуютьс¤, ефективно функц≥онують ≥ ¤к≥сно виконують соц≥альн≥ функц≥њ. ‘ах≥вц≥ зв'¤зують це ≥з здатн≥стю усп≥шноњ адаптац≥њ в екстремальних та субекстремальних умовах.

†††† ƒл¤ позначенн¤ певних складових здатност≥ до усп≥шноњ адаптац≥њ в умовах травматичного стресу в ≥стор≥њ американськоњ психолог≥њ використовувалис¤ багато терм≥н≥в. —еред них найб≥льш часто зустр≥чаютьс¤ так≥: Уadaptive copingФ, Уadversity quotientФ, Уemotional intelligenceФ, УhardinessФ, Уlearned optimismФ,Уlearned resourcefulnessФ, Уlife orientationФ,УresourcefulnessФ, Уself-healing personalityФ,Уsense of coherenceФ, Уsense of meaningФ, УthrivingФ, Уego-resilienceФ, Уpsychologycal resilienceФ

†††† ѕриблизно з 80-х рок≥в 20 стол≥тт¤ б≥льш≥сть досл≥дник≥в з≥йшлис¤ на доц≥льност≥ опису здатност≥ до адаптац≥њ в умовах травматичного стресу метафорою Упсихолог≥чна еластичн≥сть (пружн≥сть)Ф (Урsychologycal resilienceФ). ƒосл≥дженн¤ психолог≥чноњ еластичност≥ Ї одн≥Їю з ключових тем американськоњ психолог≥њ в останн≥ 25 рок≥в.

††††† ѕон¤тт¤ УresilienceФ у психолог≥чних словниках ≥ енциклопед≥¤х буквально перекладаЇтьс¤ ¤к пружн≥сть, еластичн≥сть. ” переносному значенн≥ воно по¤снюЇ здатн≥сть в≥дновлювати ф≥зичне й псих≥чне здоров'¤ п≥сл¤ травматичних под≥й. УResilienceФ ¤к техн≥чний терм≥н маЇ в≥дношенн¤ до здатност≥ системи протисто¤ти д≥апазону коливань навантаженн¤ ≥ залишатис¤ стаб≥льною п≥д впливом безупинних ≥ / чи неспри¤тливих умов.

††††† јнал≥з психолог≥чних англомовних джерел л≥тератури показав, що п≥д цим терм≥ном розум≥Їтьс¤ не т≥льки в≥дбудовний процес, але ≥ процес захисту в≥д травми, процес адаптац≥њ до травматичних ситуац≥й, екстремальних умов, здатн≥сть справл¤тис¤ з≥ стресами житт¤ ≥ п≥дтримувати стаб≥льний стан ≥ ефективн≥сть соц≥ального функц≥онуванн¤ в умовах травматичного стресу.

††††††† ≈ластичн≥сть розгл¤даЇтьс¤ б≥льш≥стю автор≥в ¤к важливий комплект готовност≥ до непередбачених небезпечних ситуац≥й. ÷е Ц психолог≥чний зас≥б, що дозвол¤Ї керувати занепокоЇнн¤м, страхом, травматичним стресом у небезпечних дл¤ житт¤ умовах. –озвиток еластичност≥ Ц це шл¤х до щасливого й здорового житт¤ незважаючи на травматичн≥ под≥њ сьогоденн¤.

†††† «упинимос¤ на анал≥з≥ теоретичних ≥ прикладних досл≥джень еластичност≥.

“еоретичн≥ проблеми еластичност≥.

†††††† ѕочаток стр≥мкого зростаючого м≥жнародного ≥нтересу до проблеми еластичност≥ поклалаперша конференц≥¤, ¤ка в≥дбулас¤в 1987 роц≥ в —Ўј. “ак≥ конференц≥њ стали проводилис¤ пост≥йно.¬они в≥дбулис¤ в јфриц≥ (1991), —Ўј (1991), ‘ранц≥њ (1993), —Ўј (1993), „ил≥ (1995), ѕортугал≥њ (1995) [19].

††††† Ќа цих конференц≥¤х була визначена еластичн≥сть ¤к ун≥версальна людська здатн≥сть переборювати травматичн≥ под≥њ свого житт¤. ≈ластичн≥сть розвиваЇтьс¤ з досв≥дом подоланн¤ таких под≥й.

†††† јвтором фундаментальноњ монограф≥њ з проблеми еластичност≥ Ї Peggie C. Southwick. ћонограф≥¤ вийшла у св≥т в 1998 роц≥. ¬ монограф≥њ вказуЇтьс¤, що еластичн≥сть допомагаЇ оправл¤тис¤ п≥сл¤ стресу чи в≥дновлювати наш дух, енерг≥ю, ≥ гармон≥ю. ѕсихолог≥чна еластичн≥сть вил≥ковуЇ нас в≥д травматичноњ напруги сучасного житт¤.

††† ≈ластичн≥сть Ц це функц≥¤ чи ¤к≥сть нашоњ св≥домост≥. —в≥дома участь людини в розвитку власноњ еластичност≥ зв'¤зана з:1) зм≥ною власного образу; 2) зм≥ною сприйманн¤ д≥йсност≥. ÷е робить нас б≥льш адаптивними й УеластичнимиФ.

††††† як≥сний склад еластичност≥, за автором, включаЇ д≥апазон м≥нливост≥ в межах ¤кого наша псих≥ка може функц≥онувати оптимально ≥ п≥дтримувати стаб≥льний, адаптивний баланс ≥з середовищем. « еластичн≥стю зв'¤зан≥ так≥ метафори ¤к пружн≥сть, м≥цн≥сть, загоЇнн¤, в≥дновленн¤, л≥куванн¤.

††††† „им краще ми усв≥домлюЇмо те, ¤к функц≥онуЇ ≥ взаЇмод≥Ї псих≥ка й т≥ло, тим б≥льш усв≥домлено ми можемо знаходити творч≥ р≥шенн¤ в п≥дтримц≥ власного здоров'¤. ≈ластичн≥сть Ї ц≥л≥сною моделлю розширенн¤†† процесу усв≥домленн¤, що забезпечуЇ пост≥йну взаЇмод≥ю самов≥дображенн¤, самоусв≥домленн¤,самокорекц≥њ й саморегул¤ц≥њ.

†††† “аким чином, еластичн≥сть, в≥дпов≥дно до цього п≥дходу: а) здатн≥сть безупинно перевизначати, переструктурувати я-образ ≥ досв≥д; б) здатн≥сть саморегулюватис¤в умовах надм≥рноњ напруги [52].

††††† –озгл¤немо п≥дходи щодо визначенн¤ сут≥ еластичност≥. —л≥д зазначити, що тут немаЇ Їдиноњ думки. ≤снуЇ велика чисельн≥сть п≥дход≥в.

†††† «г≥дно J. Neill, K. Dias еластичн≥сть описуЇ психолог≥чну ¤к≥сть, ¤ка дозвол¤Ї людин≥ справл¤тис¤ з важкими под≥¤ми й ефективно функц≥онувати незважаючи на стрес [43].

†††††† J. Block, A. Kremen визначають его-еластичн≥сть (ego-resilience) ¤к можлив≥сть усп≥шноњ адаптац≥њ в умовах, що зм≥нюютьс¤, Уступ≥нь в≥дпов≥дност≥Ф м≥ж ≥ндив≥дуальними можливост¤ми й вимогами ситуац≥њ, на¤вн≥сть стратег≥й р≥шень проблем на соц≥альному, особист≥сному ≥ когн≥тивному р≥вн≥. јвтори докладно вивчили питанн¤ еластичн≥сть д≥тей в умовах с≥мейного стресу, еластичност≥ батьк≥в у ситуац≥¤х важкоњ хвороби дитини.

††††† J. Neill указуЇ на те, що психолог≥чна еластичн≥сть маЇ в≥дношенн¤ до ≥ндив≥дуальноњ можливост≥ протисто¤ти стресам ≥ не ви¤вл¤ти дисфункц≥ю псих≥ки. ÷е Ц можлив≥сть людини уникати психопатолог≥чних про¤в≥в незважаючи на важк≥ обставини [42].

†††††† «г≥дно A. Masten еластичн≥стьвизначаЇ Узагальн≥ правила людськоњ адаптац≥њФ в екстремальних умовах [39].

††††† –озвиваючи принципи емотивно-когн≥тивного п≥дходу A. Shattе ≥ K. Reivich стверджують, що еластичн≥сть - це звичка розуму. ќзнакою еластичност≥ Ї на¤вн≥сть Упрактичноњ дорожньоњ картиФ, необх≥дноњ дл¤ того, щоб керувати неспод≥ваними проблемами, сюрпризами, ≥ невдачами на робот≥ ≥ дома. ѕ≥двищити еластичн≥сть можна шл¤хом зм≥ни того, ¤к ви осмислюЇте проблему.

††††† јвтори виокремили 7 фактор≥в еластичност≥:

Ј        в≥дсутн≥сть надм≥рноњ самокритики ≥ негативних я-образ≥в;

Ј        можлив≥сть св≥домого керуванн¤ повед≥нкою в будь-¤к≥йкризов≥й ситуац≥њ;

Ј        ум≥нн¤ справл¤тис¤ з горем ≥ занепокоЇнн¤м;

Ј        ум≥нн¤ переборювати перешкоди у в≥дносинах, родин≥, на робот≥;

Ј        ум≥нн¤ дос¤гати б≥льшого ф≥зичного здоров'¤;

 

 

 

 

Ј        ум≥нн¤ п≥дтримувати оптим≥зм;

 

 

 

 

 

Ј        ум≥нн¤ використовувати позитивн≥ шанси, що даЇ житт¤ [51].

†††††† H.E. Marano вважаЇ, що стати еластичними нам допомагаЇ психоанал≥з дит¤чих травм. ƒл¤ цього необх≥дно ре≥нтерпретувати травматичн≥ факти б≥ограф≥њ, усв≥домити (згадати) т≥ Угероњчн≥ вчинки", ¤к≥ були вчинен≥ вами в дитинств≥. «гадати вс≥ УшрамиФ минулого. ”¤вно повернутис¤ до ≥нциденту ≥ розвити самоповагу й г≥дн≥сть [38].

 

††††† ƒосл≥дженн¤, проведен≥ американською асоц≥ац≥Їю психотерапевтичного гумору п≥дтвердили г≥потезу про те, що гумор може впливати на вс≥ р≥вн≥ еластичност≥ (в≥д б≥ох≥м≥чного до когн≥тивного). Ќа б≥ох≥м≥чному р≥вн≥ п≥д впливом гумору зб≥льшуЇтьс¤ ≥муноглобул≥н ј ≥ зменшуютьс¤ гормони стресу. Ќа п≥знавальному р≥вн≥ еластичност≥ гумор спри¤Ї розвитку гнучкост≥ мисленн¤ й адекватност≥ сприйманн¤ д≥йсност≥. Ќа емоц≥йному р≥вн≥ гумор полегшуЇ дистресов≥ емоц≥йн≥ стани (гн≥в, занепокоЇнн¤, страх, тривогу, депрес≥ю, провину тощо) та допомагаЇ усв≥домити можлив≥сть керуванн¤ цими станами. Ќа повед≥нковому р≥вн≥ гумор спри¤Ї посиленню мотивац≥њ д≥¤льност≥ й сп≥лкуванн¤ з ≥ншими людьми [5; 54].

†††† ”становлено, що одним з важливих чинник≥в розвитку еластичност≥ Ї соц≥альна п≥дтримка, ¤ка у свою чергу може бути емоц≥йною й ≥нструментальною. ≈моц≥йна п≥дтримка в травматичних умовах допомагаЇ виразити важк≥ емоц≥њ й почутт¤, а ≥нструментальна Ц забезпечити ≥нформац≥йну п≥дказку щодо подоланн¤ травматичноњ под≥њ. ѕри цьому, наданн¤ емоц≥йноњ й ≥нструментальноњ п≥дтримки Ї корисним ¤к дл¤ тих, кому вона надаЇтьс¤, так ≥ дл¤ тих, в≥д кого вона виходить [23].

†††† —усп≥льна п≥дтримка розгл¤даЇтьс¤ ¤к один з найкращих прогнозатор≥в психолог≥чноњ еластичност≥ [7]. ≈кспериментально було доведено, що еластичн≥сть значно п≥двищуЇтьс¤ в умовах груповоњ п≥дтримки й Уполегшуючих позитивних м≥жособист≥сних в≥дносинФ. ѕри цьому необх≥дно враховувати так≥ групов≥ процеси, ¤к Уемоц≥йна безпекаФ ≥ Усоц≥альне теплоФ [14; 42; 43].

††††† ќтже, п≥дсумуЇмо. ¬ англомовних л≥тературних джерелах еластичн≥сть визначаЇтьс¤ ¤к:

Ј        ≥ндив≥дуальна здатн≥сть в≥дновленн¤ чи пол≥пшенн¤ псих≥чного здоров'¤, п≥сл¤ серйозних життЇвих проблем [49];

Ј        усп≥шна адаптац≥¤ в умовах напружених под≥й житт¤ [56; 57];

Ј        ≥ндив≥дуальна адаптац≥њ в умовах травми [48; 49];

Ј        ≥ндив≥дуальн≥ можливост≥ справл¤тис¤ з≥ стресовими ситуац≥¤ми, що зв'¤зано з освоЇнн¤м способ≥в подоланн¤ травматичних ситуац≥й. ≈ластичн≥сть Ц це здатн≥сть усп≥шноњ адаптац≥њ у важких, небезпечних умовах, умовах трагед≥й, погроз, с≥мейних, ф≥нансових проблем, проблем ≥з здоров'¤м чи роботою [11];

Ј        функц≥¤ чи ¤к≥сть нашоњ св≥домост≥, ¤ка пов'¤зана з: 1) зм≥ною власного образу; 2) зм≥ною сприйманн¤ д≥йсност≥ [52];

Ј        ≥ндив≥дуальна можлив≥сть протисто¤тистресам≥ не ви¤вл¤ти дисфункц≥ю псих≥ки. ÷е можлив≥сть людини уникати психопатолог≥њ незважаючи на важк≥ обставини [42];

Ј        можлив≥сть усп≥шноњ адаптац≥њ в умовах, що зм≥нюютьс¤, Уступ≥нь в≥дпов≥дност≥Ф м≥ж ≥ндив≥дуальними можливост¤ми й вимогами ситуац≥њ та на¤вн≥сть стратег≥й р≥шень проблем на соц≥альному, особист≥сному ≥ когн≥тивному р≥вн≥ [6];

Ј        установка на можлив≥сть усп≥шноњ адаптац≥њ у травматичних умовах [17];

Ј        псих≥чна ¤к≥сть, що дозвол¤Ї людин≥ справл¤тис¤ з важкими под≥¤ми й ефективно функц≥онувати незважаючи на стрес [43];

Ј        ун≥версальна людська здатн≥сть переборювати травматичн≥ под≥њ свого житт¤. ≈ластичн≥сть розвиваЇтьс¤ з досв≥дом подоланн¤ таких под≥й [19];

Ј        здатн≥стьпереборювати важк≥ ситуац≥њ ≥ швидко в≥дновлювати своЇ псих≥чне й ф≥зичне здоров'¤ п≥сл¤ травматичних переживань. ≈ластичн≥сть безпосередньо звТ¤зана з регул¤ц≥Їю емоц≥й [53].

†††† “аким чином, зазначимо, що еластичн≥сть описуЇ властив≥сть особистост≥, ¤ка повТ¤зана з усп≥шним пристосуванн¤ в умовах травматичного стресу.

†††† ћетоди досл≥дженн¤ еластичност≥. ƒл¤ досл≥дженн¤ еластичност≥ в американськ≥й психолог≥њ створено к≥лька метод≥в. ÷е:

Ј        когн≥тивна шкала витривалост≥ (K. Nowack, 1989);

Ј        психолог≥чна шкала витривалост≥ (S. Younkin, N. Betz, 1996);

Ј        шкала еластичност≥ (G. Wagnild, H. Young, 1993);

Ј        шкала еластичност≥ (C. Jew, K. Green, J. Kroger, 1999);

Ј        опитувальник особист≥сноњ й орган≥зац≥йноњ еластичност≥ (D. Conner, 1993);

Ј        с≥мейний ≥ндекс витривалост≥ (H. McCubbin, A. Thompson, M. McCubbin, 1996) [6; 10; 24; 25; 29; 42; 44; 50; 51; 55].

ѕ–» ЋјƒЌ≤ ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈ЌЌя ≈Ћј—“»„Ќќ—“≤.

††††† ѕор¤д з теоретичними проблемами активно досл≥джуютьс¤прикладн≥ аспекти еластичност≥. Ќа сьогодн≥шн≥й день опубл≥кован≥ дан≥ про еластичн≥сть пол≥цейських [37; 47], еластичн≥сть учасник≥в бойових д≥й [28; 42], жертв терористичних акт≥в, ¤к вижили [15], еластичност≥ жертв насильницьких злочин≥в [50], еластичност≥ д≥тей, що пережили розлученн¤ чи смерть батьк≥в [19], еластичност≥ батьк≥в, ¤к≥ пережили смерть чи важку хворобу дитини [13; 16; 23], еластичност≥ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в у контекст≥ проблем, зв'¤заних з осв≥тою [9; 21], студентськоњ еластичност≥ в звТ¤зку з ун≥верситетськими проблемами [41].

††††† ќтже, еластичн≥сть досл≥джена в умовах бойового стресу, терористичного стресу, ≥нформац≥йного стресу, с≥мейного стресу, пол≥цейського стресу. ™ також дан≥ про еластичн≥сть в умовах оперативно-розшукового стресу.  оротко розгл¤немо де¤к≥ з цих досл≥джень.

††††† ≈ластичн≥сть у дит¤чому та п≥дл≥тковому в≥ц≥. ” рамках м≥жнародного проекту досл≥дженн¤ еластичност≥ (International Resilience Research Project (IRRP)) вивчалос¤ питанн¤ про те, ¤к≥ д≥њ батьк≥в ≥ самих д≥тей до 12-л≥тнього в≥ку розвивають еластичн≥сть. як≥ в≥ков≥, статев≥ ≥ етнопсихолог≥чн≥ розб≥жност≥ ≥снують в еластичност≥ д≥тей, що стали жертвами насильницьких злочин≥в, д≥тейЦм≥грант≥в чи д≥тей, у ¤ких розлучилис¤ чи вмерли батьки [19].

†††† ”становлено, що розвитку еластичност≥ спри¤ють: 1) ситуац≥¤ навколо дитини Ц зовн≥шн≥ опори ≥ ресурси (Уя маюФ); 2) стани самоњ дитини Ц внутр≥шн≥ ресурси (УяФ); 3) соц≥ально придбан≥ дитиною ум≥нн¤ й навички (Уя можуФ).

††††† ƒо зовн≥шн≥х ресурс≥в (Уя маюФ) в≥днос¤тьс¤ на¤вн≥сть: дов≥рчих зв'¤зк≥в, можливостей одержувати послуги в област≥ здоров'¤, осв≥ти й безпеки. “акож емоц≥йноњ п≥дтримки в родин≥ ≥ за межами родини, батьк≥вського схваленн¤ самост≥йност≥ та стаб≥льного шк≥льного середовища.

††††† ¬нутр≥шн≥ ресурси (УяФ) складають особист≥сн≥ властивост≥: самост≥йн≥сть, темперамент, особливост≥ мотивац≥йноњ сфери, зокрема,на¤вн≥сть потреби в дос¤гненн≥ та альтруњстичноњ спр¤мованост≥ особистост≥.

††††† —труктура соц≥ально придбаних дитиною ум≥нь ≥ навичок (Уя можуФ) складаЇтьс¤ з: м≥жособист≥сних зд≥бностей, креативноњ повед≥нки, творчого мисленн¤, наполегливост≥ та почутт¤ гумору.

††††† ѕодоланн¤ травматичних под≥й вимагаЇ динам≥чноњ й збалансованоњ взаЇмод≥њ цих трьох показник≥в.

†††† ќтже, еластичн≥сть розвиваЇтьс¤ п≥д д≥Їю трьох перем≥нних: Уя маюФ; УяФ; Уя можуФ. ” дит¤чому в≥ц≥ ц≥ перем≥нн≥ еластичност≥ забезпечують батьки. ” старшому в≥ц≥ людина сама може створити вс≥ три умови дл¤ подоланн¤ травматичноњ под≥њ [19].

†††† ƒосл≥дженн¤ еластичност≥ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в у контекст≥ проблем осв≥ти маЇ за мету пошук механ≥зм≥в ≥ стратег≥й ефективноњ адаптац≥њ в умовах травматичного стресу. —ама ж еластичн≥сть розгл¤даЇтьс¤ ¤к людська здатн≥сть в≥дновлюватис¤ п≥сл¤ травматичних под≥й, що включаЇ механ≥зми в≥дновлюючоњ саморегул¤ц≥њ. ” ц≥лому, ≥ндив≥дуальна еластичн≥сть передбачаЇ людську можлив≥сть в≥дновлюватис¤ в≥д псих≥чноњ травми та дос¤гати усп≥шноњ адаптац≥њ незважаючи на ризик ≥ небезпеку [39].

†††††† ”становлено, що еластичн≥сть залежить в≥д двох фактор≥в: 1) досв≥ду подоланн¤ дек≥лькох напружених ситуац≥й (перењзд, переселенн¤) чи одн≥Їњ ≥нтенсивноњ травматичноњ под≥њ (смерть батьк≥в, розлученн¤ батьк≥в); 2) соц≥альноњ п≥дтримки й особист≥сних ресурс≥в, ¤к≥ створюють буфер стрес-впливу.≈ластичн≥сть важлива в перех≥дн≥ в≥ков≥ (кризов≥) пер≥оди.

†††† —тудентська еластичн≥сть. ” —Ўј широко розвинута мережа студентських служб псих≥чноњ адаптац≥њ ≥ псих≥чного здоров'¤. —еред ун≥верситетських особист≥сних ≥ м≥жособист≥сних проблем, з ¤кими студенти звертаютьс¤ в ц≥ служби Ї:

Ј        недостатн≥ зд≥бност≥ до навчанн¤;

Ј        конфл≥ктний сус≥д по к≥мнат≥;

Ј        ностальг≥¤ по дому й батькам;

Ј        розчаруванн¤ у в≥дносинах;

Ј        зловживанн¤ алкоголем ≥ ≥ншими субстанц≥¤ми;

Ј        труднощ≥ в ≥нтимних в≥дносинах;

Ј        сам≥тн≥сть ≥ ≥зол¤ц≥¤;

Ј        перењданн¤ й проблема схеми т≥ла;

Ј        депрес≥¤ й думки про самогубство;

Ј        занепокоЇнн¤;

Ј        проблеми сексуальност≥ ≥ сексуальноњ ≥дентиф≥кац≥њ;

Ј        с≥мейний конфл≥кт;

Ј        горе й утрата.

††††† ” рамках студентських психолог≥чних консультац≥й дл¤ пол≥пшенн¤≥ндив≥дуальноњ ефективност≥ й еластичност≥ кл≥Їнти усв≥домлюють, що в них Ї визначен≥ зразкинеадаптивного мисленн¤ й повед≥нки, ¤к≥ створюють проблеми в житт≥ ≥ заважають усп≥шно адаптуватис¤ у вуз≥ [24; 41]. ÷е перший крок до подоланн¤ неадаптивних зразк≥в мисленн¤ й повед≥нки та розвитку еластичност≥.

††††† ≈ластичн≥сть в умовах бойового й терористичного стресу. ќсобливу актуальн≥сть мають досл≥дженн¤ еластичност≥ в умовах бойових д≥й ≥ терористичних акт≥в [15; 28; 37; 42; 47]. ѕ≥д еластичн≥стю, в цих роботах, розум≥Їтьс¤ здатн≥сть усп≥шно адаптуватис¤ в умовах неспод≥ваних зм≥н ≥ под≥й, зв'¤заних з в≥йною ≥ терористичними актами. ѕон¤тт¤ Уеластичн≥стьФ автори розгл¤дають ¤к метафору пружност≥, здатност≥ до швидкого в≥дновленн¤, Уповерненн¤ у вих≥дну точкуФ.  еруванн¤ стресом Ц важлива складова еластичност≥.

††††† ƒосл≥дники встановили, що б≥льш≥сть американц≥в, ¤ких торкнулис¤терористичн≥ акти 11 вересн¤ (утрата житла, роботи, загибель близьких), в≥дновилис¤ впродовж 6 м≥с¤ц≥в [15].

†††††† ¬ивчивши антистресов≥ стратег≥њ жертв терористичних акт≥в, ¤к≥ вижили, автори, пропонують де¤к≥ усв≥домлен≥ кроки щодо розвитку еластичност≥.

†††† ” практичних рекомендац≥¤х [11], п≥дготовлених американською асоц≥ац≥Їю психолог≥в, говоритис¤ про те, що еластичн≥сть Ц це ≥ндив≥дуальний шл¤х справл¤тис¤ з≥ стресовими ситуац≥¤ми, що включаЇ опануванн¤ певними способами подоланн¤ травматичних под≥й. ≈ластичн≥сть Ц це здатн≥сть усп≥шноњ адаптац≥њ у стресових, небезпечних умовах, умовах трагед≥й, погроз, с≥мейних, ф≥нансових проблем, проблем ≥з здоров'¤м чи роботою.

†††† —при¤Ї еластичност≥ сукупн≥сть наступних чинник≥в:

Ј        турбота й сп≥вчутт¤ в родин≥ та поза с≥мейними в≥дносинами. ¬≥дносини, що забезпечують любов ≥ дов≥ру Ц це головний чинник п≥дтримки еластичност≥;

Ј        побудова реал≥стичних план≥в ≥ заход≥в дл¤ њх зд≥йсненн¤;

Ј        впевнен≥сть у своњхсилах ≥ зд≥бност¤х;

Ј        здатн≥сть налагоджувати м≥жособист≥сн≥ стосунки ≥ вир≥шувати комун≥кативн≥ проблеми;

Ј        можлив≥сть керувати сильними емоц≥¤ми й ≥мпульсами.

–озвивати еластичн≥сть здатна кожна людина. ÷е рекомендуЇтьс¤ робити до травматичних под≥й, п≥д час њхнього впливу та п≥сл¤ них. ѕроцес розвитку еластичност≥ Ї ≥ндив≥дуальним. “е, що спрацьовуЇ дл¤ одн≥Їњ людини, не спрацьовуЇ дл¤ ≥ншоњ. ≤ндив≥дуальний шл¤х розвитку еластичност≥ обумовлюЇтьс¤ також культурною розмањт≥стю. ’тось може знаходити пор¤тунок в емоц≥йн≥й п≥дтримц≥ своЇњ родини й друз≥в,хтось - у регул¤ц≥њ стан≥в, хтось - укогн≥тивн≥й переструктуризац≥њ травматичноњ под≥њ тощо.

††††† ≈ластичн≥сть починаЇ розвиватис¤ коли людина:

1.     ¬≥рить у свою здатн≥сть справл¤тис¤ з травматичними под≥¤ми власного житт¤.

2.     ѕ≥дтримуЇ емоц≥йн≥ й ≥нструментальн≥ зв'¤зки з навколишн≥ми ≥ приймаЇ њхню п≥дтримку.

3.     ”никаЇ згадувати про те, що трапилос¤, дивитис¤ телепередач≥ про ц≥ под≥њ.

4.     ѕриймаЇ травматичну под≥ю ¤к частину життЇвого досв≥ду, що сам по соб≥ не може бути зм≥нений.

5.     —тавить реал≥стичн≥ ц≥л≥, реал≥стичн≥ плани ≥ дос¤гаЇ њх.

6.     ƒивитьс¤ на реч≥ оптим≥стично в широк≥й перспектив≥.

÷е Ц базов≥ умови еластичност≥.

Ќаведемо узагальнен≥ правила розвитку еластичност≥.

†††† ѕ≥дтримуйте зв'¤зки з ≥ншими. ƒобр≥ стосунки з членами родини, друз¤ми та ≥ншими людьми мають дуже велике значенн¤. ѕриймайте допомогу й п≥дтримку в≥д тих, хто про вас п≥клуЇтьс¤. ƒопомога ≥ншим, коли њм важко, також приносить користь тому, хто допомагаЇ.

††††† ”никайте бачити кризи ¤к нерозв'¤зан≥ проблеми. ƒив≥тьс¤ на под≥њ у перспектив≥. ¬и не можете зм≥нити те, що так≥ под≥њ трапл¤ютьс¤, але ви можете зм≥нити те, ¤к ви ≥нтерпретуЇте ц≥ под≥њ ≥ реагуЇте на них. —пробуйте вийти за меж≥ сьогоденн¤ ≥ подивитис¤ на майбутн≥ под≥њ у перспектив≥. ѕамТ¤тайте, що травматичн≥ под≥њ зак≥нчуютьс¤ й обставини можуть зрештою, покращитис¤. Ќав≥ть при виникненн≥ дуже хворобливих под≥й, розгл¤дайте ситуац≥ю в б≥льш широкому контекст≥ ≥ довгостроков≥й перспектив≥. ”никайте висмикувати цей випадок з ус≥х под≥й. ¬≥дзначте будь-¤к≥ думки, в≥дчутт¤, до ¤ких полегшують стан у важких ситуац≥¤х.

††††† ѕриймайте будь-¤к≥ неспри¤тлив≥ зм≥ни ¤к частину житт¤. ѕевн≥ ц≥л≥ не можуть бути дос¤жними в результат≥ неспри¤тливих под≥й. ѕрийн¤тт¤ обставин, ¤к≥ не можуть бути зм≥нен≥, допомагаЇ сфокусуватис¤ на обставинах, що можуть бути скерован≥.

††††††† ќрган≥зац≥¤ часу дл¤ дос¤гненн¤ своњх ц≥лей. —твор≥ть реал≥стичн≥ ц≥л≥. «роб≥ть ¤кийсь др≥б'¤зок, що наближаЇ ¬ас до мети. –об≥ть щодн¤ по др≥б'¤зку, ¤кий наближаЇ вас до ваших ц≥лей. …дучи в ногу з≥ своњми щоденними планами ви забезпечуЇте почутт¤ ст≥йкост≥, коли все навколо здаЇтес¤ хаотичним. —кладанн¤ таких щоденних план≥в можезаспокоњти нав≥ть д≥тей. ¬изначте час дл¤ њж≥, роботи, ф≥зичних вправ ≥ в≥дпочинку. ќсновний час прид≥л¤йте захопленн¤м, ¤кими ви насолоджуЇтес¤. ÷е дозволить залишатис¤ збалансованим ≥ легше переборювати напружен≥ под≥њ.

†††† ¬≥дпочивайте в≥д новин, зв'¤заних ≥з травматичними под≥¤ми. «анадто багато новин можуть розвити занепокоЇнн¤. ¬итрачайте на новини не б≥льш одн≥Їњ години в день. Ќе див≥тьс¤ ≥ не слухайте новини перед сном.

†††† јктивно д≥йте. ƒ≥йте активно в неспри¤тливих ситуац≥¤х наск≥льки ¬и можете.

†††† ћайте план на випадок непередбаченоњ небезпечноњ ситуац≥њ. “акий план зробить вас п≥дготовленим до неспод≥ваних под≥й.

†††† ѕ≥дготуйте комплект безпеки. ¬и повинн≥ мати комплект, у ¤кий включ≥ть т≥ реч≥, з ¤кими комфортно, зручно й безпечно. Ќаприклад, улюблена книга, чи журнал, улюблен≥ реч≥.

†††† «гадаЇте способи, за допомогою ¤ких ви переборювали важк≥ ситуац≥њ, наприклад,смерть близькоњ людини чи розлученн¤, основну хворобу.

†††† ѕ≥дтримуйте оптим≥зм ≥ позитивн≥ погл¤ди на житт¤. ќптим≥стична й позитивна точка зору дозвол¤Ї вам бачити приЇмн≥ реч≥ у вашому житт≥, наприклад, добре здоров'¤, комфортабельний будинок, м≥цна дружба тощо. Ќамагайтес¤ мати упевнений ≥ оптим≥стичний вигл¤д. —творюючи впевнен≥сть у здатност≥ вир≥шувати проблеми ≥ дов≥р¤ти допомоз≥ своЇњ внутр≥шньоњ мудрост≥ т≥ла ви розвиваЇте еластичн≥сть.

†††† ¬≥дкривайте в соб≥ нов≥ можливост≥. Ћюди часто можуть дов≥датис¤ щось нове про себе ≥ в≥дкривають, що вони стали б≥льш зр≥лими в певному в≥дношенн≥. ÷е результат њхньоњ боротьби з важким стресом. Ѕагато людей, ¤к≥ в≥дчували важкий стрес, усв≥домлювали, що вони стали сильн≥ше, ст≥йк≥ше, самост≥йн≥ше н≥ж ран≥ш. ÷е неоц≥ненний досв≥д дл¤ розвитку еластичност≥.

†††† ѕодбайте про себе сам≥. «верн≥ть увагу на ваш≥ власн≥ потреби й почутт¤. «айм≥тьс¤ д≥¤льн≥стю, ¤кою ¬и насолоджуЇтес¤. ¬иконуйте ф≥зичн≥ вправи. ѕ≥клуючись про себе сам≥, ви тримаЇте св≥й розум ≥ т≥ло в готовност≥ мати справу ≥з ситуац≥¤ми, ¤к≥ вимагають еластичност≥.

†††† јнал≥зуйте минулий досв≥д подоланн¤ важких ситуац≥й. ÷е рекомендуЇтьс¤ робити, в≥дпов≥даючи на наступн≥ питанн¤:

Ј        як≥ под≥њ були найнапруженими дл¤ мене?

Ј        як ц≥ под≥њ звичайно, впливали на мене?

Ј        „и вважаю ¤ корисним думати про значимих людей, коли я стурбований?

Ј        „ого я дос¤г, проход¤чи через травматичний чи напружений досв≥д?

Ј        ўо я дов≥давс¤ про себе ≥взаЇмод≥ю з ≥ншими людьми прот¤гом важкого часу?

Ј        „и може це бути корисним дл¤ мене, щоб допомагати ще кому-небудь проходити через аналог≥чний досв≥д?

Ј        „и маю я здатн≥сть переборювати важк≥ перешкоди?

Ј        ўо допомогло мен≥ усв≥домити майбутн≥ перспективи?

†††† «нанн¤ м≥сць, де можна отримати допомогу. –озвиток еластичност≥ припускаЇ знанн¤ тих м≥сць, де можна одержати допомогу, на випадок, коли ¬ам буде бракувати особист≥сних ресурс≥в. ÷е: допомога груп п≥дтримки, звертанн¤ до л≥тератури, ≥нтернет-ресурс≥в, звертанн¤ до психолога чи психотерапевта.

††† ќтже, у такий спос≥б кожна людина може розвити еластичн≥сть, ¤ка включаЇ повед≥нку, думки й д≥њ, зв'¤зан≥ з управл≥нн¤м напруженими ситуац≥¤ми та стресовими станами.

†††††††† ”се вищенаведене дозвол¤Ї зробити наступн≥ висновки:

1.     јдаптац≥¤ в умовах травматичного стресу в американськ≥й психолог≥њ розгл¤даЇтьс¤ ¤к самост≥йна св≥дома д≥¤льн≥сть з властивою њй структурою, метою, засобами й завданн¤ми.

2.        јдаптивн≥сть в субекстремальних умовах Цце зд≥бност≥ з властивим њм складом, р≥вн¤ми б≥олог≥чно обумовлених задатк≥в ≥ соц≥ально придбаних ¤костей, що зм≥стовно повТ¤зан≥ ≥з збереженн¤м ф≥зичного й псих≥чного здоровТ¤ та оптимального психоф≥з≥олог≥чного стану або поверненн¤ до такого стану п≥сл¤ травматичних под≥й.

 

Ћ≥тература:

1.     Adger W. N., Kelley P. M., Ninh N. Living with environmental change: social vulnerability, adaptation and resilience in Vietnam. Ц London, New York: Routledge, 2001.

2.     Aldwin C., Levenson M., Sprio A. Vulnerability and resilience to combat exposure: Can stress have lifelong effects? // Psychology & Aging, 1994. Ц є9. Ц P. 34-44.

3.     Anderson T. Resilient computing systems. ЦNew York: Wiley, 1985.

4.     Barnard P., Nagy J.Morland I. Children, bereavement and trauma: nurturing resilience. Ц London; Philadelphia: Jessica Kingsley, 1999.

5.     Berg D., Van B., Building Resilience through Humor // Journal of Emotional and Behavioral Problems, 1995. Ц є4. Ц P.26-29.

6.     Block J., Kremen A. IQ and ego-resiliency: Conceptual and empirical connections and separateness // Journal of Personality and Social Psychology, 1996 Ц є 70. Ц P.349-361.

7.     Blum D. Finding the strength to overcome anything // Psychology Today, 1998. Ц May/June. Ц P.32-72.

8.     Bonanno G. Clarifying and Extending the Construct of Adult Resilience // American Psychologist, 2005. Ц Vol. 60(3) Ц –.265-267

9.     Brown J., D'Emidio-Caston M., Benard B. Resilience education. Ц Thousand Oaks, CA: Corwin Press, 2001.

10. Childrey G. J. Resilience and risk: personality characteristics as measured by the Rorschach. Ц Philadelphia, 1989.

11. Comas-Diaz L., Luthar S., Maddi S., ќ'Nе≥ll K., Saakvitne K.,Tedeschi –.††† The road to resilience. Ц American Psychological Association Ц 7 p.

12. Conger R., Rueter M., Elder G. Couple resilience to economic pressure // Journal of Personality & Social Psychology, 2000. Ц є76. Ц54-71.

13. Costigan C., Floyd F., Harter K., McClintock J. Family process and adaptation to children with mental retardation: Disruption and resilience in family problem-solving interactions // Journal of Family Psychology, 1997. Ц є11. Ц P.515-529.

14. Dias K. L. Can Resilience be Enhanced? A Study of an Outdoor Education Program: Unpublished Masters of Letters thesis, University of New England. Ц Armidale, New South Wales, Australia,1999.

15. Everly, G. S.,†† Mitchell, J. T. America under attack: The У10 CommandmentsФ of responding to mass terrorist attacks // International Journal of Emergency Mental Health, 2001. Ц є3 (3). Ц P.133-135.

16. Flora C. Spousal Resilience // Psychology Today. Ц 2004.

17. Garmezy N.,Masten A. Stress, competence, and resilience: Common frontiers for therapist and psychopathologist // Behavior Therapy, 1986. Ц є17. Ц P.500-521.

18. Glantz M.D., Johnson J.L. et al. Resilience and development: Positive life adaptations. Longitudinal research in the social and behavioral sciences. Ц New York, NY, US: Kluwer Academic/Plenum Publishers, 1999 Ц 303 p.

19. Grotberg E. The International Resilience Project: Findings from the Research and the Effectiveness of Interventions // Psychology and Education in the 21at Century: Proceedings of the 54th Annual Convention. International Council of Psychologists. Edmonton: ICP Press, 1997. ЦP.118-128.

20. Guetzloe E. Risk, Resilience, and Protection // Journal of Emotional and Behavioral Problems, 1994.

21. Haggerty R. J. Stress, risk, and resilience in children and adolescents: processes, mechanisms, and interventions. -Cambridge ; New York: Cambridge University Press,1994.

22.           Higgins G. O. Resilient adults: overcoming a cruel pastЦSan-Francisco: Jossey-Bass, 1994.

23. Horton T. V., Wallander J. L. Hope and social support as resilience factors against psychological distress of mothers who care for children with chronic physical conditions // Rehabilitation Psychology, 2001. Ц є46. Ц –.382-399.

24. Hurtes K. Measuring resiliency in youth: The resiliency attitudes and skills Profile // Therapeutic Recreation Journal, Ц 2005.

25. Jew C., Green K., Kroger J. Development and validation of a measure of resiliency// Measurement and Evaluation in Counseling and Development, 1999. Цє32. Ц P.75-89.

26. Jordan J. V. Relational resilience. Ц Wellesley, MA: The Stone Center Wellesley College, 1992.

27. Kelley T. Natural Resilience and Innate Mental Health // American Psychologist, Ц2005. Ц Vol. 60(3) Ц –.265-265

28. King D., King L., Foy D., Keane T., Fairbank J. Posttraumatic stress disorder in a national sample of female and male Vietnam veterans: Risk factors, war-zone stressors, and resilience-recovery variables // Journal of Abnormal Psychology, 1999. Ц є108. Ц –.164-170.

29. Klohnen E. Conceptual analysis and measurement of the construct of ego-resiliency // Journal of Personality & Social Psychology, 1996. Ц є70 Ц –.1067-1079.

30. Kobasa S. C. Stressful life events, personality, and health: An inquiry into hardiness // Journal of Personality and Social Psychology, 1979. Ц є37. Ц P.1-11.

31. Lifton R. J. The protean self: Human resilience in an age of transformationNew York: Basic Books, 1993.

32. Linley A., Joseph S. The Human Capacity for Growth Through Adversity // American Psychologist. Ц 2005. Ц Vol. 60(3) Ц –.262-264

33. Litz B. Has Resilience to Severe Trauma Been Underestimated? // American Psychologist, 2005. Ц Vol. 60(3) Ц –. 262-262.

34. Maddi S. On Hardiness and Other Pathways to Resilience // American Psychologist, 2005. Ц Vol. 60(3) Ц –. 261-262.

35. Maddi S., Khoshaba D. Resilience at Work: How to Succeed No Matter What Life Throws at You. Ц N.Y. American Management Association, 2005. Ц 213 p.

36. Maddi S. R., Khoshaba D. M. Hardiness and mental health //Journal of Personality Assessment, 1994. є63. PP.265-274.

37. Major B., Richards C., Cooper M., Cozzarelli C., Zubek J. Personal resilience, cognitive appraisals, and coping: An integrative model of adjustment to abortion // Journal of Personality & Social Psychology, 1998. Ц є74. Ц –.735-752.

38. ћarano H.E. The Art of Resilience // Psychology Today, 2003.

39. Masten A. Ordinary magic: Resilience processes in development // American Psychology, 2001. Ц є56. Ц P. 227-238.

40. Miller M., Fritz M. A Demonstration of Resilience // Intervention in School and Clinic, 1998. Ц Vol.33. Ц є5. Ц P. 71-265.

41. Montgomery D., Miville M., Winterowd C., Jeffries B., Baysden M. American Indian college students: An exploration into resiliency factors revealed through personal stories. Cultural Diversity & Ethnic Minority Psychology, 2000. Ц є6. Ц–.387-398.

42. Neill J. What is Psychological Resilience? // Psychology Today, Ц2004.

43. Neill J. T., Dias K. L. Adventure Education and Resilience: The Double-Edged Sword // Journal of Adventure Education and Outdoor Learning, 2001. Ц є1(2). Ц P.35-42.

44. O'Neal M.R. Measuring Resilience. - Alabama U.S.,1999 Ц 16 p.

45. Resilience in a time of war Ц American Psychological Association Ц 10 p.

46. Roisman G. Conceptual Clarifications in the Study of Resilience //American sychologist, 2005. Ц Vol 60(3). Ц –. 264-265.

47. Rosenbaum M. Learned resourcefulness: On coping skills, self-control and adaptive behavior Ц New York: Springer, 1990.

48. Rutter M. Psychosocial resilience and protective mechanisms // American Journal of Orthopsychiatry, 1987. Ц є57. Ц P.316-331.

49. Ryff C., Singer B., Dienberg L., Essex M. Resilience in adulthood and later life. In J. Lomaranz (Ed.), Handbook of aging and mentalhealth: An integrative approachЦ New York: Plenum Press, 1998. Ц P.69-96.

50. Shalev A.,Yehuda R., et al. International handbook of human response to trauma. The Plenum series on stress and coping Ц New York, NY, US: Kluwer Academic/Plenum Publishers, 2000 Ц 477p.

51. Shatte A., Reivich K. The Resilience Factor: 7 Essential Skills for Overcoming Life's Inevitable Obstacles. Ц N.Y.: Broadway, 2002. Ц 272 p.

52. Southwick P. The tao of resilience. Ц N.Y.:Asklepia Foundation, 2002.

53. Staff P. Resilience: Bouncing Back // Psychology Today, 2004.

54. Sultanoff S. Survival of the Witty-est; Creating Resilience through Humor // Therapeutic Humor, Fall Ц 1997. Ц Vol. 11. Ц є5. Ц–. 1-7.

55. Wagnild G. M., Young H. M. Development and psychometric evaluation of the resilience scale // Journal of Nursing Measurement, 1993. Ц є1. Ц P.165-178.

56. Werner E.E, Smith R. S. Journeys from childhood to midlife: Risk, resilience, and recovery Ц Cornell University Press, 2001.

57. Werner E. E. Risk, resilience, and recovery: Perspectives from the longitudinal study // Development and Psychopathology, 1993. Ц є5. Ц P.503-515.

 



Hosted by uCoz