ѕ—»’ќЋќ√»„≈— јя
«јў»“ј ¬ „–≈«¬џ„ј…Ќџ’ —»“”ј÷»я’.
ѕ—»’ќЋќ√≤„Ќ»… «ј’»—“ ¬ Ќјƒ«¬»„ј…Ќ»’ —»“”ј÷≤я’.
–озов ¬.». јдаптивные способности человека в услови¤х
травматического стресса: обзор современных исследований ученых —Ўј //
—оциальна¤ психологи¤, 2006. Ц є3 (17). Ц —.108-120.
—о статьей можно ознакомитьс¤ на
сайте журнала по ссылке: http://www.politik.org.ua/vid/mag.php3?m=6
јдаптивн≥ зд≥бност≥ людини в умовах травматичного стресу:
огл¤д сучасних досл≥джень вчених —Ўј
¬≥тал≥й –озов,
кандидат психолог≥чних наук,
—таттю присв¤чено огл¤ду сучасних американських досл≥джень з проблеми адаптивних зд≥бностей людини в умовах травматичного стресу. –озгл¤даютьс¤ теоретичн≥ та прикладн≥ аспекти проблеми. ќсоблива увага прид≥л¤Їтьс¤ розвитку адаптивних зд≥бностей людини в складних умовах житт¤ й д≥¤льност≥.
†††††††††† ¬≥йни, терористичн≥ акти, захопленн¤ заручник≥в,
насильство, стих≥йн≥ лиха ≥ технолог≥чн≥ катастрофи актуал≥зували необх≥дн≥сть
досл≥джень з проблеми адаптивних зд≥бностей людини в умовах травматичного
стресу.
††††† —учасн≥ досл≥дженн¤
американськоњ асоц≥ац≥њ психолог≥в св≥дчать про те, що близько 80 % дорослого
населенн¤ —Ўј п≥ддавалос¤ впливу травматичного стресу.
†††† “равматичний стрес виникаЇ у
учасник≥в бойових д≥й, пол≥цейських, пожежник≥в та жертв пожеж. ∆ертв посух,
газових отруЇнь, землетрус≥в, ураган≥в, повеней, авар≥й, насильницьких злочин≥в.
“равматичний стрес може виникати в результат≥ нанесенн¤ Уморальноњ шкодиФ. ƒо
травматичного стресу призвод¤ть катуванн¤, голод, б≥дн≥сть, неспод≥вана
ваг≥тн≥сть, с≥мейний стрес, стар≥нн¤, б≥ль, нестерпна жара чи холод, статус
б≥женц¤, важка хвороба чи ≥нформац≥¤ про невил≥ковну хворобу, смерть чи хвороба
близьких, утрата житла й майна, Уневидимий стресФ рад≥ац≥йноњ загрози чи
бактер≥олог≥чного зараженн¤† тощо.
†††† ƒосл≥дженн¤ показують, що в 1/5
частини ос≥б, що пережили травматичн≥ ситуац≥њ, виникаЇ посттравматичний
стресовий розлад (ѕ“—–). „етверта ж частина людей усп≥шно адаптуютьс¤,
ефективно функц≥онують ≥ ¤к≥сно виконують соц≥альн≥ функц≥њ. ‘ах≥вц≥ зв'¤зують
це ≥з здатн≥стю усп≥шноњ адаптац≥њ в екстремальних та субекстремальних умовах.
†††† ƒл¤ позначенн¤ певних складових
здатност≥ до усп≥шноњ адаптац≥њ в умовах травматичного стресу в ≥стор≥њ
американськоњ психолог≥њ використовувалис¤ багато терм≥н≥в. —еред них найб≥льш
часто зустр≥чаютьс¤ так≥: Уadaptive copingФ, Уadversity quotientФ, Уemotional
intelligenceФ, УhardinessФ, Уlearned
optimismФ,† Уlearned resourcefulnessФ,
Уlife orientationФ,† УresourcefulnessФ, Уself-healing
personalityФ,† Уsense of coherenceФ,
Уsense of meaningФ, УthrivingФ, Уego-resilienceФ, Уpsychologycal resilienceФ
†††† ѕриблизно
з 80-х рок≥в 20 стол≥тт¤ б≥льш≥сть досл≥дник≥в з≥йшлис¤ на доц≥льност≥ опису
здатност≥ до адаптац≥њ в умовах травматичного стресу метафорою Упсихолог≥чна
еластичн≥сть (пружн≥сть)Ф (Урsychologycal
resilienceФ). ƒосл≥дженн¤ психолог≥чноњ еластичност≥ Ї одн≥Їю з ключових
тем американськоњ психолог≥њ в останн≥ 25 рок≥в.
††††† ѕон¤тт¤ УresilienceФ у
психолог≥чних словниках ≥ енциклопед≥¤х буквально перекладаЇтьс¤ ¤к пружн≥сть,
еластичн≥сть. ” переносному значенн≥ воно по¤снюЇ здатн≥сть в≥дновлювати ф≥зичне
й псих≥чне здоров'¤ п≥сл¤ травматичних под≥й. УResilienceФ ¤к техн≥чний терм≥н маЇ
в≥дношенн¤ до здатност≥ системи протисто¤ти д≥апазону коливань навантаженн¤ ≥
залишатис¤ стаб≥льною п≥д впливом безупинних ≥ / чи неспри¤тливих умов.
††††† јнал≥з психолог≥чних
англомовних джерел л≥тератури показав, що п≥д цим терм≥ном розум≥Їтьс¤ не
т≥льки в≥дбудовний процес, але ≥ процес захисту в≥д травми, процес адаптац≥њ до
травматичних ситуац≥й, екстремальних умов, здатн≥сть справл¤тис¤ з≥ стресами
житт¤ ≥ п≥дтримувати стаб≥льний стан ≥ ефективн≥сть соц≥ального функц≥онуванн¤
в умовах травматичного стресу.
†††††††
≈ластичн≥сть розгл¤даЇтьс¤ б≥льш≥стю автор≥в ¤к важливий комплект
готовност≥ до непередбачених небезпечних ситуац≥й. ÷е Ц психолог≥чний зас≥б, що
дозвол¤Ї керувати занепокоЇнн¤м, страхом, травматичним стресом у небезпечних
дл¤ житт¤ умовах. –озвиток еластичност≥ Ц це шл¤х до щасливого й здорового
житт¤ незважаючи на травматичн≥ под≥њ сьогоденн¤.
†††† «упинимос¤ на анал≥з≥
теоретичних ≥ прикладних досл≥джень еластичност≥.†
“еоретичн≥
проблеми еластичност≥.
†††††† ѕочаток стр≥мкого зростаючого
м≥жнародного ≥нтересу до проблеми еластичност≥ поклала† перша конференц≥¤, ¤ка в≥дбулас¤† в 1987 роц≥ в —Ўј. “ак≥ конференц≥њ стали
проводилис¤ пост≥йно.† ¬они в≥дбулис¤ в
јфриц≥ (1991), —Ўј (1991), ‘ранц≥њ (1993), —Ўј (1993), „ил≥ (1995), ѕортугал≥њ
(1995) [19].
††††† Ќа цих конференц≥¤х була визначена еластичн≥сть ¤к ун≥версальна людська здатн≥сть
переборювати травматичн≥ под≥њ свого житт¤. ≈ластичн≥сть розвиваЇтьс¤ з
досв≥дом подоланн¤ таких под≥й.
††† ≈ластичн≥сть Ц це функц≥¤ чи
¤к≥сть нашоњ св≥домост≥. —в≥дома участь людини в розвитку власноњ еластичност≥
зв'¤зана з:† 1) зм≥ною власного образу;
2) зм≥ною сприйманн¤ д≥йсност≥. ÷е робить нас б≥льш адаптивними й
УеластичнимиФ.
††††† як≥сний склад еластичност≥, за
автором, включаЇ д≥апазон м≥нливост≥ в межах ¤кого наша псих≥ка може
функц≥онувати оптимально ≥ п≥дтримувати стаб≥льний, адаптивний баланс ≥з
середовищем. « еластичн≥стю зв'¤зан≥ так≥ метафори ¤к пружн≥сть, м≥цн≥сть,
загоЇнн¤, в≥дновленн¤, л≥куванн¤.
††††† „им краще ми усв≥домлюЇмо те,
¤к функц≥онуЇ ≥ взаЇмод≥Ї псих≥ка й т≥ло, тим б≥льш усв≥домлено ми можемо
знаходити творч≥ р≥шенн¤ в п≥дтримц≥ власного здоров'¤. ≈ластичн≥сть Ї ц≥л≥сною
моделлю розширенн¤†† процесу
усв≥домленн¤, що забезпечуЇ пост≥йну взаЇмод≥ю самов≥дображенн¤,
самоусв≥домленн¤,† самокорекц≥њ й
саморегул¤ц≥њ.†
†††† “аким чином, еластичн≥сть,
в≥дпов≥дно до цього п≥дходу: а) здатн≥сть безупинно перевизначати,
переструктурувати я-образ ≥ досв≥д; б) здатн≥сть саморегулюватис¤† в умовах надм≥рноњ напруги [52].
††††† –озгл¤немо п≥дходи щодо визначенн¤ сут≥ еластичност≥. —л≥д
зазначити, що тут немаЇ Їдиноњ думки. ≤снуЇ велика чисельн≥сть п≥дход≥в.†
†††† «г≥дно J. Neill, K. Dias еластичн≥сть описуЇ психолог≥чну ¤к≥сть,
¤ка дозвол¤Ї людин≥ справл¤тис¤ з важкими под≥¤ми й ефективно функц≥онувати
незважаючи на стрес [43].
†††††† J. Block, A. Kremen визначають
его-еластичн≥сть (ego-resilience) ¤к можлив≥сть усп≥шноњ адаптац≥њ в умовах, що
зм≥нюютьс¤, Уступ≥нь в≥дпов≥дност≥Ф м≥ж ≥ндив≥дуальними можливост¤ми й вимогами
ситуац≥њ, на¤вн≥сть стратег≥й р≥шень проблем на соц≥альному, особист≥сному ≥
когн≥тивному р≥вн≥. јвтори докладно вивчили питанн¤ еластичн≥сть д≥тей в умовах
с≥мейного стресу, еластичност≥ батьк≥в у ситуац≥¤х важкоњ хвороби дитини.
††††† J. Neill указуЇ на те, що психолог≥чна еластичн≥сть маЇ в≥дношенн¤ до ≥ндив≥дуальноњ
можливост≥ протисто¤ти стресам ≥ не ви¤вл¤ти дисфункц≥ю псих≥ки. ÷е Ц
можлив≥сть людини уникати психопатолог≥чних про¤в≥в незважаючи на важк≥
обставини [42].
†††††† «г≥дно A. Masten еластичн≥сть†
визначаЇ Узагальн≥ правила людськоњ адаптац≥њФ в екстремальних умовах
[39].
††††† –озвиваючи принципи
емотивно-когн≥тивного п≥дходу A. Shattе ≥ K. Reivich стверджують, що
еластичн≥сть - це звичка розуму. ќзнакою еластичност≥ Ї на¤вн≥сть Упрактичноњ
дорожньоњ картиФ, необх≥дноњ дл¤ того, щоб керувати неспод≥ваними проблемами,
сюрпризами, ≥ невдачами на робот≥ ≥ дома. ѕ≥двищити еластичн≥сть можна шл¤хом
зм≥ни того, ¤к ви осмислюЇте проблему.
††††† јвтори виокремили 7 фактор≥в
еластичност≥:
Ј
можлив≥сть
св≥домого керуванн¤ повед≥нкою в будь-¤к≥й†
кризов≥й ситуац≥њ;
Ј
ум≥нн¤
справл¤тис¤ з горем ≥ занепокоЇнн¤м;
Ј
ум≥нн¤
переборювати перешкоди у в≥дносинах, родин≥, на робот≥;
ум≥нн¤ дос¤гати б≥льшого ф≥зичного здоров'¤;
†ум≥нн¤ п≥дтримувати оптим≥зм;
Ј
ум≥нн¤ використовувати позитивн≥ шанси, що даЇ житт¤ [51].
†††††† H.E. Marano вважаЇ, що стати
еластичними нам допомагаЇ психоанал≥з дит¤чих травм. ƒл¤ цього необх≥дно
ре≥нтерпретувати травматичн≥ факти б≥ограф≥њ, усв≥домити (згадати) т≥ Угероњчн≥
вчинки", ¤к≥ були вчинен≥ вами в дитинств≥. «гадати вс≥ УшрамиФ минулого.
”¤вно повернутис¤ до ≥нциденту ≥ розвити самоповагу й г≥дн≥сть [38].
††††† ƒосл≥дженн¤, проведен≥
американською асоц≥ац≥Їю психотерапевтичного гумору п≥дтвердили г≥потезу про
те, що гумор може впливати на вс≥ р≥вн≥ еластичност≥ (в≥д б≥ох≥м≥чного до
когн≥тивного). Ќа б≥ох≥м≥чному р≥вн≥ п≥д впливом гумору зб≥льшуЇтьс¤
≥муноглобул≥н ј ≥ зменшуютьс¤ гормони стресу. Ќа п≥знавальному р≥вн≥
еластичност≥ гумор спри¤Ї розвитку гнучкост≥ мисленн¤ й адекватност≥ сприйманн¤
д≥йсност≥. Ќа емоц≥йному р≥вн≥ гумор полегшуЇ дистресов≥ емоц≥йн≥ стани (гн≥в,
занепокоЇнн¤, страх, тривогу, депрес≥ю, провину тощо) та допомагаЇ усв≥домити
можлив≥сть керуванн¤ цими станами. Ќа повед≥нковому р≥вн≥ гумор спри¤Ї
посиленню мотивац≥њ д≥¤льност≥ й сп≥лкуванн¤ з ≥ншими людьми [5; 54].
†††† ”становлено, що одним з важливих
чинник≥в розвитку еластичност≥ Ї соц≥альна п≥дтримка, ¤ка у свою чергу може
бути емоц≥йною й ≥нструментальною. ≈моц≥йна п≥дтримка в травматичних умовах
допомагаЇ виразити важк≥ емоц≥њ й почутт¤, а ≥нструментальна Ц забезпечити
≥нформац≥йну п≥дказку щодо подоланн¤ травматичноњ под≥њ. ѕри цьому, наданн¤
емоц≥йноњ й ≥нструментальноњ п≥дтримки Ї корисним ¤к дл¤ тих, кому вона
надаЇтьс¤, так ≥ дл¤ тих, в≥д кого вона виходить [23].
†††† —усп≥льна п≥дтримка
розгл¤даЇтьс¤ ¤к один з найкращих прогнозатор≥в психолог≥чноњ еластичност≥ [7]. ≈кспериментально було доведено, що еластичн≥сть значно п≥двищуЇтьс¤ в
умовах груповоњ п≥дтримки й Уполегшуючих позитивних м≥жособист≥сних в≥дносинФ.
ѕри цьому необх≥дно враховувати так≥ групов≥ процеси, ¤к Уемоц≥йна безпекаФ ≥
Усоц≥альне теплоФ [14; 42; 43].
††††† ќтже, п≥дсумуЇмо. ¬ англомовних
л≥тературних джерелах еластичн≥сть визначаЇтьс¤ ¤к:
Ј
≥ндив≥дуальна
здатн≥сть в≥дновленн¤ чи пол≥пшенн¤ псих≥чного здоров'¤, п≥сл¤ серйозних
життЇвих проблем [49];
Ј
усп≥шна
адаптац≥¤ в умовах напружених под≥й житт¤ [56; 57];†
Ј
≥ндив≥дуальна адаптац≥њ в умовах травми [48; 49];
Ј
≥ндив≥дуальн≥
можливост≥ справл¤тис¤ з≥ стресовими ситуац≥¤ми, що зв'¤зано з освоЇнн¤м
способ≥в подоланн¤ травматичних ситуац≥й. †≈ластичн≥сть Ц це здатн≥сть усп≥шноњ
адаптац≥њ у важких, небезпечних умовах, умовах трагед≥й, погроз, с≥мейних,
ф≥нансових проблем, проблем ≥з здоров'¤м чи роботою [11];
Ј
функц≥¤ чи
¤к≥сть нашоњ св≥домост≥, ¤ка пов'¤зана з: 1) зм≥ною власного образу; 2) зм≥ною
сприйманн¤ д≥йсност≥ [52];
Ј
≥ндив≥дуальна
можлив≥сть протисто¤ти† стресам† ≥ не ви¤вл¤ти дисфункц≥ю псих≥ки. ÷е
можлив≥сть людини уникати психопатолог≥њ незважаючи на важк≥ обставини [42];
Ј
можлив≥сть
усп≥шноњ адаптац≥њ в умовах, що зм≥нюютьс¤, Уступ≥нь в≥дпов≥дност≥Ф м≥ж
≥ндив≥дуальними можливост¤ми й вимогами ситуац≥њ та на¤вн≥сть стратег≥й р≥шень
проблем на соц≥альному, особист≥сному ≥ когн≥тивному р≥вн≥ [6];
Ј
установка на
можлив≥сть усп≥шноњ адаптац≥њ у травматичних умовах [17];
Ј
псих≥чна ¤к≥сть, що дозвол¤Ї людин≥ справл¤тис¤ з важкими
под≥¤ми й ефективно функц≥онувати незважаючи на стрес [43];
Ј
ун≥версальна
людська здатн≥сть переборювати травматичн≥ под≥њ свого житт¤. ≈ластичн≥сть
розвиваЇтьс¤ з досв≥дом подоланн¤ таких под≥й [19];
Ј
здатн≥сть† переборювати важк≥ ситуац≥њ ≥ швидко
в≥дновлювати своЇ псих≥чне й ф≥зичне здоров'¤ п≥сл¤ травматичних переживань.
≈ластичн≥сть безпосередньо звТ¤зана з регул¤ц≥Їю емоц≥й [53].
†††† “аким чином, зазначимо, що
еластичн≥сть описуЇ властив≥сть
особистост≥, ¤ка повТ¤зана з усп≥шним пристосуванн¤ в умовах травматичного
стресу.
†††† ћетоди досл≥дженн¤ еластичност≥.
ƒл¤ досл≥дженн¤
еластичност≥ в американськ≥й психолог≥њ створено к≥лька метод≥в. ÷е:
Ј
когн≥тивна
шкала витривалост≥ (K. Nowack, 1989);
Ј
психолог≥чна
шкала витривалост≥ (S. Younkin, N. Betz, 1996);
Ј
шкала
еластичност≥ (G. Wagnild, H. Young, 1993);
Ј
шкала
еластичност≥ (C. Jew, K. Green, J. Kroger, 1999);
Ј
опитувальник
особист≥сноњ й орган≥зац≥йноњ еластичност≥ (D. Conner, 1993);
Ј
с≥мейний
≥ндекс витривалост≥ (H. McCubbin, A. Thompson, M. McCubbin, 1996) [6; 10; 24;
25; 29; 42; 44; 50; 51; 55].
ѕ–» ЋјƒЌ≤ ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈ЌЌя ≈Ћј—“»„Ќќ—“≤.
††††† ѕор¤д з теоретичними проблемами активно досл≥джуютьс¤†
прикладн≥ аспекти еластичност≥. Ќа сьогодн≥шн≥й день опубл≥кован≥ дан≥
про еластичн≥сть пол≥цейських [37; 47], еластичн≥сть учасник≥в бойових д≥й [28;
42], жертв терористичних акт≥в, ¤к вижили [15], еластичност≥ жертв
насильницьких злочин≥в [50], еластичност≥ д≥тей, що пережили розлученн¤ чи
смерть батьк≥в [19], еластичност≥ батьк≥в, ¤к≥ пережили смерть чи важку хворобу
дитини [13; 16; 23], еластичност≥ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в у контекст≥ проблем,
зв'¤заних з осв≥тою [9; 21], студентськоњ
еластичност≥ в звТ¤зку з
ун≥верситетськими проблемами [41].†
††††† ќтже, еластичн≥сть досл≥джена в
умовах бойового стресу, терористичного стресу, ≥нформац≥йного стресу, с≥мейного
стресу, пол≥цейського стресу. ™ також дан≥ про еластичн≥сть в умовах
оперативно-розшукового стресу. оротко розгл¤немо де¤к≥ з цих досл≥джень.
††††† ≈ластичн≥сть у дит¤чому та п≥дл≥тковому
в≥ц≥. ” рамках м≥жнародного проекту
досл≥дженн¤ еластичност≥ (International Resilience Research Project (IRRP)) вивчалос¤
питанн¤ про те, ¤к≥ д≥њ батьк≥в ≥ самих д≥тей до 12-л≥тнього в≥ку розвивають
еластичн≥сть. як≥ в≥ков≥, статев≥ ≥ етнопсихолог≥чн≥ розб≥жност≥ ≥снують в
еластичност≥ д≥тей, що стали жертвами насильницьких злочин≥в, д≥тейЦм≥грант≥в
чи д≥тей, у ¤ких розлучилис¤ чи вмерли батьки [19].
†††† ”становлено, що розвитку
еластичност≥ спри¤ють: 1) ситуац≥¤ навколо дитини Ц зовн≥шн≥ опори ≥ ресурси (Уя маюФ); 2) стани самоњ дитини Ц
внутр≥шн≥ ресурси (УяФ); 3)
соц≥ально придбан≥ дитиною ум≥нн¤ й навички (Уя можуФ).
††††† ƒо зовн≥шн≥х ресурс≥в (Уя маюФ)
в≥днос¤тьс¤ на¤вн≥сть: дов≥рчих зв'¤зк≥в, можливостей одержувати послуги в
област≥ здоров'¤, осв≥ти й безпеки. “акож емоц≥йноњ п≥дтримки в родин≥ ≥ за
межами родини, батьк≥вського схваленн¤ самост≥йност≥ та стаб≥льного шк≥льного
середовища.
††††† ¬нутр≥шн≥ ресурси (УяФ)
складають особист≥сн≥ властивост≥: самост≥йн≥сть, темперамент, особливост≥
мотивац≥йноњ сфери, зокрема,† на¤вн≥сть
потреби в дос¤гненн≥ та альтруњстичноњ спр¤мованост≥ особистост≥.
††††† —труктура соц≥ально придбаних
дитиною ум≥нь ≥ навичок (Уя можуФ) складаЇтьс¤ з: м≥жособист≥сних зд≥бностей,
креативноњ повед≥нки, творчого мисленн¤, наполегливост≥ та почутт¤ гумору.
††††† ѕодоланн¤ травматичних под≥й
вимагаЇ динам≥чноњ й збалансованоњ взаЇмод≥њ цих трьох показник≥в.
†††† ќтже, еластичн≥сть розвиваЇтьс¤
п≥д д≥Їю трьох перем≥нних: Уя маюФ; УяФ; Уя можуФ. ” дит¤чому в≥ц≥ ц≥ перем≥нн≥
еластичност≥ забезпечують батьки. ” старшому в≥ц≥ людина сама може створити вс≥
три умови дл¤ подоланн¤ травматичноњ под≥њ [19].
†††† ƒосл≥дженн¤ еластичност≥ д≥тей ≥
п≥дл≥тк≥в у контекст≥ проблем осв≥ти маЇ за мету пошук механ≥зм≥в ≥ стратег≥й
ефективноњ адаптац≥њ в умовах травматичного стресу. —ама ж еластичн≥сть
розгл¤даЇтьс¤ ¤к людська здатн≥сть в≥дновлюватис¤ п≥сл¤ травматичних под≥й, що
включаЇ механ≥зми в≥дновлюючоњ саморегул¤ц≥њ. ” ц≥лому, ≥ндив≥дуальна
еластичн≥сть передбачаЇ людську можлив≥сть в≥дновлюватис¤ в≥д псих≥чноњ травми
та дос¤гати усп≥шноњ адаптац≥њ незважаючи на ризик ≥ небезпеку [39].
†††††† ”становлено, що еластичн≥сть
залежить в≥д двох фактор≥в: 1) досв≥ду подоланн¤ дек≥лькох напружених ситуац≥й
(перењзд, переселенн¤) чи одн≥Їњ ≥нтенсивноњ травматичноњ под≥њ (смерть
батьк≥в, розлученн¤ батьк≥в); 2) соц≥альноњ п≥дтримки й особист≥сних ресурс≥в,
¤к≥ створюють буфер стрес-впливу.†
≈ластичн≥сть важлива в перех≥дн≥ в≥ков≥ (кризов≥) пер≥оди.†
††††
—тудентська еластичн≥сть. ”
—Ўј широко розвинута мережа студентських служб псих≥чноњ адаптац≥њ ≥ псих≥чного
здоров'¤. —еред ун≥верситетських особист≥сних ≥ м≥жособист≥сних проблем, з
¤кими студенти звертаютьс¤ в ц≥ служби Ї:
Ј
недостатн≥
зд≥бност≥ до навчанн¤;
Ј
конфл≥ктний
сус≥д по к≥мнат≥;
Ј
ностальг≥¤ по
дому й батькам;
Ј
розчаруванн¤ у
в≥дносинах;
Ј
зловживанн¤
алкоголем ≥ ≥ншими субстанц≥¤ми;
Ј
труднощ≥ в
≥нтимних в≥дносинах;
Ј
сам≥тн≥сть ≥
≥зол¤ц≥¤;
Ј
перењданн¤ й
проблема схеми т≥ла;
Ј
депрес≥¤ й
думки про самогубство;
Ј
занепокоЇнн¤;
Ј
проблеми
сексуальност≥ ≥ сексуальноњ ≥дентиф≥кац≥њ;
Ј
с≥мейний
конфл≥кт;
Ј
горе й утрата.
††††† ” рамках студентських психолог≥чних
консультац≥й дл¤ пол≥пшенн¤†
≥ндив≥дуальноњ ефективност≥ й еластичност≥ кл≥Їнти
усв≥домлюють, що в них Ї визначен≥ зразки†
неадаптивного мисленн¤ й повед≥нки, ¤к≥ створюють проблеми в житт≥ ≥
заважають усп≥шно адаптуватис¤ у вуз≥ [24; 41]. ÷е перший крок до подоланн¤
неадаптивних зразк≥в мисленн¤ й повед≥нки та розвитку еластичност≥.
††††† ≈ластичн≥сть в умовах бойового й терористичного стресу. ќсобливу
актуальн≥сть мають досл≥дженн¤ еластичност≥ в умовах бойових д≥й ≥
терористичних акт≥в [15; 28; 37; 42; 47]. ѕ≥д еластичн≥стю, в цих роботах, розум≥Їтьс¤ здатн≥сть усп≥шно
адаптуватис¤ в умовах неспод≥ваних зм≥н ≥ под≥й, зв'¤заних з в≥йною ≥
терористичними актами. ѕон¤тт¤
Уеластичн≥стьФ автори розгл¤дають ¤к метафору пружност≥, здатност≥ до швидкого
в≥дновленн¤, Уповерненн¤ у вих≥дну точкуФ. еруванн¤ стресом Ц важлива складова
еластичност≥.
†††††
ƒосл≥дники встановили, що б≥льш≥сть американц≥в, ¤ких торкнулис¤† терористичн≥ акти 11 вересн¤ (утрата житла,
роботи, загибель близьких), в≥дновилис¤ впродовж 6 м≥с¤ц≥в [15].
†††††† ¬ивчивши
антистресов≥ стратег≥њ жертв терористичних акт≥в, ¤к≥ вижили, автори,
пропонують де¤к≥ усв≥домлен≥ кроки щодо розвитку еластичност≥.
†††† ” практичних рекомендац≥¤х [11], п≥дготовлених американською асоц≥ац≥Їю психолог≥в,
говоритис¤ про те, що еластичн≥сть Ц це ≥ндив≥дуальний шл¤х справл¤тис¤ з≥
стресовими ситуац≥¤ми, що включаЇ опануванн¤ певними способами подоланн¤
травматичних под≥й. ≈ластичн≥сть Ц це здатн≥сть усп≥шноњ адаптац≥њ у стресових,
небезпечних умовах, умовах трагед≥й, погроз, с≥мейних, ф≥нансових проблем,
проблем ≥з здоров'¤м чи роботою.
†††† —при¤Ї еластичност≥ сукупн≥сть наступних
чинник≥в:
Ј
турбота й
сп≥вчутт¤ в родин≥ та поза с≥мейними в≥дносинами. ¬≥дносини, що забезпечують
любов ≥ дов≥ру Ц це головний чинник п≥дтримки еластичност≥;
Ј
побудова
реал≥стичних план≥в ≥ заход≥в дл¤ њх зд≥йсненн¤;
Ј
впевнен≥сть у
своњх† силах ≥ зд≥бност¤х;
Ј
здатн≥сть
налагоджувати м≥жособист≥сн≥ стосунки ≥ вир≥шувати комун≥кативн≥ проблеми;
Ј
можлив≥сть
керувати сильними емоц≥¤ми й ≥мпульсами.
–озвивати еластичн≥сть здатна кожна
людина. ÷е рекомендуЇтьс¤ робити до травматичних под≥й, п≥д час њхнього впливу
та п≥сл¤ них. ѕроцес розвитку еластичност≥ Ї ≥ндив≥дуальним. “е, що спрацьовуЇ
дл¤ одн≥Їњ людини, не спрацьовуЇ дл¤ ≥ншоњ. ≤ндив≥дуальний шл¤х розвитку
еластичност≥ обумовлюЇтьс¤ також культурною розмањт≥стю. ’тось може знаходити
пор¤тунок в емоц≥йн≥й п≥дтримц≥ своЇњ родини й друз≥в,† хтось - у регул¤ц≥њ стан≥в, хтось - у† когн≥тивн≥й переструктуризац≥њ травматичноњ
под≥њ тощо.
††††† ≈ластичн≥сть починаЇ
розвиватис¤ коли людина:
1.
¬≥рить у свою
здатн≥сть справл¤тис¤ з травматичними под≥¤ми власного житт¤.
2.
ѕ≥дтримуЇ
емоц≥йн≥ й ≥нструментальн≥ зв'¤зки з навколишн≥ми ≥ приймаЇ њхню п≥дтримку.
3.
”никаЇ
згадувати про те, що трапилос¤, дивитис¤ телепередач≥ про ц≥ под≥њ.
4.
ѕриймаЇ
травматичну под≥ю ¤к частину життЇвого досв≥ду, що сам по соб≥ не може бути
зм≥нений.
5.
—тавить
реал≥стичн≥ ц≥л≥, реал≥стичн≥ плани ≥ дос¤гаЇ њх.
6.
ƒивитьс¤ на
реч≥ оптим≥стично в широк≥й перспектив≥.
÷е Ц базов≥ умови еластичност≥.
Ќаведемо узагальнен≥ правила розвитку
еластичност≥.†
†††† ѕ≥дтримуйте зв'¤зки з ≥ншими. ƒобр≥ стосунки з членами родини, друз¤ми та ≥ншими
людьми мають дуже велике значенн¤. ѕриймайте допомогу й п≥дтримку в≥д тих, хто про
вас п≥клуЇтьс¤. ƒопомога ≥ншим, коли њм важко, також приносить користь тому,
хто допомагаЇ.
††††† ”никайте бачити кризи ¤к нерозв'¤зан≥
проблеми. ƒив≥тьс¤ на под≥њ у перспектив≥. ¬и не можете зм≥нити те, що так≥ под≥њ трапл¤ютьс¤, але ви можете зм≥нити
те, ¤к ви ≥нтерпретуЇте ц≥ под≥њ ≥ реагуЇте на них. —пробуйте вийти за меж≥
сьогоденн¤ ≥ подивитис¤ на майбутн≥ под≥њ у перспектив≥. ѕамТ¤тайте, що травматичн≥ под≥њ зак≥нчуютьс¤ й обставини
можуть зрештою, покращитис¤. Ќав≥ть при виникненн≥ дуже хворобливих под≥й,
розгл¤дайте ситуац≥ю в б≥льш широкому контекст≥ ≥ довгостроков≥й перспектив≥.
”никайте висмикувати цей випадок з ус≥х под≥й. ¬≥дзначте будь-¤к≥ думки,
в≥дчутт¤, до ¤ких полегшують стан у важких ситуац≥¤х.
††††† ѕриймайте будь-¤к≥ неспри¤тлив≥ зм≥ни ¤к
частину житт¤. ѕевн≥ ц≥л≥ не можуть бути
дос¤жними в результат≥ неспри¤тливих под≥й. ѕрийн¤тт¤ обставин, ¤к≥ не можуть
бути зм≥нен≥, допомагаЇ сфокусуватис¤ на обставинах, що можуть бути скерован≥.
††††††† ќрган≥зац≥¤ часу дл¤ дос¤гненн¤ своњх
ц≥лей. —твор≥ть реал≥стичн≥ ц≥л≥. «роб≥ть
¤кийсь др≥б'¤зок, що наближаЇ ¬ас до мети. –об≥ть щодн¤ по др≥б'¤зку, ¤кий
наближаЇ вас до ваших ц≥лей. …дучи в ногу з≥ своњми щоденними планами ви
забезпечуЇте почутт¤ ст≥йкост≥, коли все навколо здаЇтес¤ хаотичним. —кладанн¤
таких щоденних план≥в може† заспокоњти
нав≥ть д≥тей. ¬изначте час дл¤ њж≥, роботи, ф≥зичних вправ ≥ в≥дпочинку.
ќсновний час прид≥л¤йте захопленн¤м, ¤кими ви насолоджуЇтес¤. ÷е дозволить
залишатис¤ збалансованим ≥ легше переборювати напружен≥ под≥њ.
†††† ¬≥дпочивайте в≥д новин, зв'¤заних ≥з
травматичними под≥¤ми. «анадто
багато новин можуть розвити занепокоЇнн¤. ¬итрачайте на новини не б≥льш одн≥Їњ
години в день. Ќе див≥тьс¤ ≥ не слухайте новини перед сном.
†††† јктивно д≥йте. ƒ≥йте активно в неспри¤тливих ситуац≥¤х наск≥льки ¬и можете.
†††† ћайте план на випадок непередбаченоњ
небезпечноњ ситуац≥њ. “акий план
зробить вас п≥дготовленим до неспод≥ваних под≥й.
†††† ѕ≥дготуйте комплект безпеки. ¬и повинн≥ мати комплект, у ¤кий включ≥ть т≥ реч≥, з ¤кими
комфортно, зручно й безпечно. Ќаприклад, улюблена книга, чи журнал, улюблен≥
реч≥.
†††† «гадаЇте способи, за допомогою ¤ких ви
переборювали важк≥ ситуац≥њ, наприклад,†
смерть близькоњ людини чи розлученн¤, основну хворобу.
†††† ѕ≥дтримуйте оптим≥зм ≥ позитивн≥ погл¤ди
на житт¤. ќптим≥стична й позитивна точка
зору дозвол¤Ї вам бачити приЇмн≥ реч≥ у вашому житт≥, наприклад, добре
здоров'¤, комфортабельний будинок, м≥цна дружба тощо. Ќамагайтес¤ мати
упевнений ≥ оптим≥стичний вигл¤д. —творюючи впевнен≥сть у здатност≥ вир≥шувати
проблеми ≥ дов≥р¤ти допомоз≥ своЇњ внутр≥шньоњ мудрост≥ т≥ла ви розвиваЇте
еластичн≥сть.
†††† ¬≥дкривайте в соб≥ нов≥ можливост≥. Ћюди часто можуть дов≥датис¤ щось нове про себе ≥
в≥дкривають, що вони стали б≥льш зр≥лими в певному в≥дношенн≥. ÷е результат
њхньоњ боротьби з важким стресом. Ѕагато людей, ¤к≥ в≥дчували важкий стрес,
усв≥домлювали, що вони стали сильн≥ше, ст≥йк≥ше, самост≥йн≥ше н≥ж ран≥ш. ÷е
неоц≥ненний досв≥д дл¤ розвитку еластичност≥.
†††† ѕодбайте про себе сам≥. «верн≥ть увагу на ваш≥ власн≥ потреби й почутт¤.
«айм≥тьс¤ д≥¤льн≥стю, ¤кою ¬и насолоджуЇтес¤. ¬иконуйте ф≥зичн≥ вправи.
ѕ≥клуючись про себе сам≥, ви тримаЇте св≥й розум ≥ т≥ло в готовност≥ мати
справу ≥з ситуац≥¤ми, ¤к≥ вимагають еластичност≥.
†††† јнал≥зуйте минулий досв≥д подоланн¤ важких ситуац≥й. ÷е
рекомендуЇтьс¤ робити, в≥дпов≥даючи на наступн≥ питанн¤:
Ј
як≥ под≥њ були
найнапруженими дл¤ мене?
Ј
як ц≥ под≥њ
звичайно, впливали на мене?
Ј
„и вважаю ¤
корисним думати про значимих людей, коли я стурбований?
Ј
„ого я дос¤г,
проход¤чи через травматичний чи напружений досв≥д?
Ј
ўо я дов≥давс¤
про себе ≥† взаЇмод≥ю з ≥ншими людьми
прот¤гом важкого часу?
Ј
„и може це
бути корисним дл¤ мене, щоб допомагати ще кому-небудь проходити через
аналог≥чний досв≥д?
Ј
„и маю я здатн≥сть
переборювати важк≥ перешкоди?
Ј
ўо допомогло
мен≥ усв≥домити майбутн≥ перспективи?
†††† «нанн¤ м≥сць, де можна отримати
допомогу. –озвиток еластичност≥ припускаЇ знанн¤
тих м≥сць, де можна одержати допомогу, на випадок, коли ¬ам буде бракувати особист≥сних
ресурс≥в. ÷е: допомога груп п≥дтримки, звертанн¤ до л≥тератури,
≥нтернет-ресурс≥в, звертанн¤ до психолога чи психотерапевта.
††† ќтже, у такий спос≥б кожна людина
може розвити еластичн≥сть, ¤ка включаЇ повед≥нку, думки й д≥њ, зв'¤зан≥ з
управл≥нн¤м напруженими ситуац≥¤ми та стресовими станами.
†††††††† ”се вищенаведене дозвол¤Ї
зробити наступн≥ висновки:
1.
јдаптац≥¤ в
умовах травматичного стресу в американськ≥й психолог≥њ розгл¤даЇтьс¤ ¤к
самост≥йна св≥дома д≥¤льн≥сть з властивою њй структурою, метою, засобами й
завданн¤ми.
2.
јдаптивн≥сть в
субекстремальних умовах Ц† це зд≥бност≥ з
властивим њм складом, р≥вн¤ми б≥олог≥чно обумовлених задатк≥в ≥ соц≥ально
придбаних ¤костей, що зм≥стовно повТ¤зан≥ ≥з збереженн¤м ф≥зичного й псих≥чного
здоровТ¤ та оптимального психоф≥з≥олог≥чного стану або поверненн¤ до такого
стану п≥сл¤ травматичних под≥й.
Ћ≥тература:
1. Adger W.
N., Kelley P. M., Ninh N. Living
with environmental change: social vulnerability, adaptation and resilience in
2. Aldwin C.,
Levenson M., Sprio A.
Vulnerability and resilience to combat exposure: Can stress have lifelong
effects? // Psychology & Aging, 1994.
Ц є9. Ц P. 34-44.
3.
4. Barnard P.,
Nagy J.† Morland I. Children, bereavement and trauma:
nurturing resilience. Ц
5. Berg D.,
Van B., Building Resilience through
Humor // Journal of Emotional and Behavioral Problems, 1995. Ц є4. Ц P.26-29.
6.
Block
J., Kremen A. IQ and ego-resiliency: Conceptual and empirical
connections and separateness // Journal of Personality and
Social Psychology, 1996 Ц є 70. Ц P.349-361.
7.
Blum
D. Finding the strength to overcome anything // Psychology
Today, 1998. Ц May/June. Ц P.32-72.
8. Bonanno G. Clarifying and Extending the Construct of Adult
Resilience // American Psychologist, 2005. Ц Vol. 60(3) Ц –.265-267
9. Brown J., D'Emidio-Caston
M., Benard B. Resilience education. Ц
10. †Childrey G. J. Resilience and risk: personality characteristics as measured by the
Rorschach. Ц
11. Comas-Diaz L.,
Luthar S., Maddi S., ќ'Nе≥ll K., Saakvitne K.,Tedeschi –.††† The
road to resilience. Ц American
Psychological Association Ц 7 p.
12. †Conger R., Rueter M., Elder G. Couple resilience to economic pressure // Journal of
Personality & Social Psychology, 2000. Ц є76. Ц† 54-71.
13. †Costigan C., Floyd F., Harter K.,
McClintock J. Family process and adaptation
to children with mental retardation: Disruption and resilience in family
problem-solving interactions // Journal of Family Psychology, 1997. Ц є11. Ц P.515-529.
14. †Dias K. L. Can Resilience be Enhanced? A
Study of an Outdoor Education Program: Unpublished Masters of Letters
thesis,
15. †Everly, G. S.,†† Mitchell, J. T. America under attack: The У10 CommandmentsФ of responding to mass
terrorist attacks // International Journal of Emergency Mental Health, 2001. Ц
є3 (3). Ц P.133-135.
16. †Flora C. Spousal Resilience // Psychology Today. Ц 2004.
17. †Garmezy N.,† Masten A. Stress, competence, and resilience: Common frontiers for therapist and
psychopathologist // Behavior Therapy, 1986.
Ц є17. Ц P.500-521.
18.
†Glantz
M.D., Johnson J.L. et al.
Resilience and development: Positive life adaptations. Longitudinal research in
the social and behavioral sciences. Ц
19.
†Grotberg E. The International Resilience Project: Findings from the
Research and the Effectiveness of Interventions // Psychology and Education in
the 21at Century: Proceedings of the 54th Annual Convention. International
Council of Psychologists. Edmonton: ICP Press, 1997. Ц† P.118-128.
20. †Guetzloe E. Risk, Resilience, and Protection // Journal of
Emotional and Behavioral Problems, 1994.
21. †Haggerty R. J. Stress, risk, and resilience in children and
adolescents: processes, mechanisms, and interventions. -
22.
†Higgins G.
O. Resilient adults: overcoming a cruel
past† Ц†
San-Francisco: Jossey-Bass, 1994.
23. †Horton T. V., Wallander J. L. Hope and social support as resilience factors against
psychological distress of mothers who care for children with chronic physical
conditions // Rehabilitation Psychology, 2001. Ц є46. Ц –.382-399.
24. †Hurtes K. Measuring
resiliency in youth: The resiliency attitudes and skills Profile // Therapeutic Recreation Journal, Ц 2005.
25. †Jew C., Green K., Kroger J. Development and validation of a
measure of resiliency// Measurement and Evaluation in
Counseling and Development, 1999. Цє32. Ц P.75-89.
26. †Jordan J. V. Relational resilience. Ц
27. †Kelley T. Natural Resilience and Innate Mental Health // American
Psychologist, Ц† 2005. Ц Vol. 60(3) Ц
–.265-265
28. †King D., King L., Foy D., Keane T.,
Fairbank J. Posttraumatic stress disorder
in a national sample of female and male Vietnam veterans: Risk factors,
war-zone stressors, and resilience-recovery variables // Journal of Abnormal
Psychology, 1999. Ц є108. Ц –.164-170.
29. †Klohnen E. Conceptual analysis and measurement of the construct
of ego-resiliency // Journal of Personality & Social Psychology, 1996. Ц є70 Ц –.1067-1079.
30. †Kobasa S. C. Stressful life events,
personality, and health: An inquiry into hardiness // Journal
of Personality and Social Psychology, 1979. Ц є37. Ц P.1-11.
31. †Lifton R. J. The
protean self: Human resilience in an age of transformation.Ц
32. †Linley A., Joseph S. The Human Capacity for Growth Through Adversity //
American Psychologist. Ц 2005. Ц Vol. 60(3) Ц –.262-264
33. †Litz B. Has Resilience to Severe Trauma Been Underestimated? // American
Psychologist, 2005. Ц Vol. 60(3) Ц –. 262-262.
34. †Maddi S. On Hardiness and Other Pathways to Resilience // American Psychologist,
2005. Ц Vol. 60(3) Ц –. 261-262.
35. †Maddi S., Khoshaba D. Resilience at Work: How to Succeed No Matter What Life
Throws at You. Ц N.Y. American Management Association, 2005. Ц 213 p.
36. †Maddi S. R., Khoshaba D. M. Hardiness and mental health //Journal of Personality Assessment, 1994. є63. PP.265-274.
37. †Major B., Richards C., Cooper M.,
Cozzarelli C., Zubek J. Personal
resilience, cognitive appraisals, and coping: An integrative model of
adjustment to abortion // Journal of Personality & Social Psychology, 1998. Ц є74. Ц –.735-752.
38. †ћarano H.E. The Art of Resilience // Psychology Today, 2003.
39. †Masten A. Ordinary magic: Resilience processes in development // American
Psychology, 2001. Ц є56. Ц P. 227-238.
40. †Miller M., Fritz M. A Demonstration of Resilience // Intervention in
School and Clinic, 1998. Ц Vol.33. Ц є5. Ц P. 71-265.
41. †Montgomery D., Miville M., Winterowd
C., Jeffries B., Baysden M. American Indian
college students: An exploration into resiliency factors revealed through
personal stories. Cultural Diversity & Ethnic Minority Psychology, 2000. Ц є6. Ц–.387-398.
42. †Neill J. What is
Psychological Resilience? // Psychology
Today, Ц† 2004.
43. †Neill J. T., Dias K. L.
Adventure Education and Resilience: The Double-Edged Sword // Journal of Adventure Education and Outdoor Learning,
2001. Ц є1(2). Ц P.35-42.
44. †O'Neal M.R. Measuring Resilience. -
45. †Resilience in a time of war Ц American Psychological Association
Ц 10 p.
46. †Roisman G. Conceptual Clarifications in the Study of Resilience
//American sychologist, 2005. Ц Vol 60(3). Ц –. 264-265.
47. †Rosenbaum M. Learned
resourcefulness: On coping skills, self-control and adaptive behavior Ц
48. †Rutter M. Psychosocial resilience and protective mechanisms // American Journal of Orthopsychiatry, 1987. Ц є57. Ц P.316-331.
49. †Ryff C., Singer B., Dienberg L., Essex M. Resilience in
adulthood and later life. In J. Lomaranz (Ed.), Handbook
of aging and mentalhealth: An integrative approach† Ц
50. †Shalev A.,Yehuda R., et al. International handbook of human response to trauma.
The Plenum series on stress and coping Ц
51. †Shatte A., Reivich K. The Resilience Factor: 7 Essential Skills for
Overcoming Life's Inevitable Obstacles. Ц N.Y.: Broadway, 2002. Ц 272 p.
52.
†Southwick P. The tao of resilience. Ц N.Y.:Asklepia Foundation, 2002.
53. †Staff P. Resilience: Bouncing Back // Psychology Today, 2004.
54. †Sultanoff S. Survival of the Witty-est; Creating Resilience through Humor //
Therapeutic Humor, Fall Ц 1997. Ц Vol. 11. Ц є5. Ц† –. 1-7.
55. †Wagnild G. M., Young H. M. Development and psychometric evaluation
of the resilience scale // Journal of Nursing Measurement,
1993. Ц є1. Ц P.165-178.
56. †Werner E.E, Smith R. S. Journeys from childhood to midlife: Risk, resilience,
and recovery Ц Cornell University Press, 2001.
57. †Werner E. E. Risk, resilience, and recovery:
Perspectives from the longitudinal study // Development
and Psychopathology, 1993. Ц є5. Ц P.503-515.
